Лабораторні критерії дефіциту заліза
Показник
Норма
Латентний дефіцит заліза
Залізодефіцитна анемія
Загальна залізозв’язу-вальна здатність сиро-ватки крові, мкмоль/л
44,6–56,8
>58,0
>58,0
Коефіцієнт насичення трансферину залізом, %
30–50
<22
<20
Феритин сироватки крові, мкг/л
32–68
<20
<12
Вільні протопорфірини еритроцитів, мкг/л
200–400
>500
>600
Залізо сироватки крові,
мкмоль/л
12–22
<12
<10
За наявності патології шлунково-кишкового тракту, яка супроводжується порушенням всмоктування заліза, чи за відсутності гарантії регулярного прийому препарату рекомендують вводити його парентерально. Лікарські препарати для ентерального застосування виготовляють із солей заліза, поєднуючи їх з органічними речовинами (амінокислотами, яблучною, бурштиновою, аскорбіновою, лимонною кислотами, діокси-сульфосукцинатом натрію тощо), які в кислому середовищі шлунка сприяють утворенню легкорозчинних комплексних сполук заліза - хелатів - і повнішому засвоєнню їх.
Вибираючи препарати заліза, необхідно враховувати вік дитини та її індивідуальні особливості. Дітям раннього віку доцільно призначати рідинні форми препаратів заліза, наприклад, гемофер, актиферинкраплі, мальтофер, тотему. У підлітків можливо застосовувати пролонговані форми препаратів заліза (тардиферон, фероградумет).
За необхідності використання парентеральних препаратів заліза курсову дозу в міліграмах можна обчислити за формулою:
Fe = 0,66 xmx (100 - 0,6 xHb),де m - маса тіла, кг;Hb - гемоглобін хворого, г/л.
Лікування слід починати з 1/2-1/4 добової дози (2-3 мг/кг елементарного заліза на добу) з послідуючим підвищенням до повної дози за 7-14 дн. Перший етап лікування анемії триває 1 міс, потім протягом 1-2 міс проводиться лікування препаратами заліза для поповнення тканинних запасів. У цьому разі лікувальна доза знижується в 2-3 рази.
Профілактику залізодефіцитних анемій потрібно починати ще до народження дитини. Кращими препаратами заліза для вагітних вважають пролонговані, які містять в одній капсулі більше 100 мг елементарного заліза (тардиферон, фероградумет, феровіт, гемофер пролонгатум тощо). Добова доза становить 1 таблетку, яку слід приймати натщесерце.
Для профілактики залізодефіциту в дітей потрібно заздалегідь сформувати групу ризику, до якої слід зарахувати недоношених, дітей від вагітності, перебіг якої супроводжується ускладненнями (гестози другої половини, хронічні захворювання, в тому числі з сидеропенією), а також дітей старшого віку, які незбалансовано харчуються, з деяких причин втрачають кров, дівчаток пубертатного віку, дітей, що страждають на дисбактеріоз кишечнику. Доцільно організувати правильне харчування з достатнім вмістом заліза, причому швидкозасвоюваного. Заліза, що швидко засвоюється, найбільше у м’ясі, печінці, яйцях; у молоці та фруктах його мало. Слід пам’ятати, що всмоктування заліза посилюється, якщо одночасно приймати аскорбінову кислоту, і знижується при вживанні препаратів кальцію. Дітям із групи ризику з першим підгодовуванням можна давати печінковий фарш. Профілактика залізодефіциту не тільки запобігає розвитку анемії, а й значно знижує захворюваність дітей на ГРВІ та кишкові інфекції.
